Непросто спланувати майбутнє під час пандемії або кризи. Але це 2020 рік, і уряди та бізнес докладають усіх зусиль, щоб одночасно вирішити обидва виклики. Коли вони це роблять, надзвичайно важливо відкинути думку, що довкілля є дотичним питанням, воно є ключовим.
Спалах коронавірусу, який "ізолював" більшу частину світу, є зоонозною хворобою, яка перескочила з дикої природи на людей, і це є симптомом зростаючого конфлікту між людиною та природною системою. Урок з COVID-19 показує, що ми більше не можемо управляти екологічними та економічними питаннями окремо.
Істина полягає в тому, що більше половини світової економіки безпосередньо залежить від природи - екосистемні послуги та здорове довкілля складають основу всього добробуту. Люди не можуть процвітати на хворій планеті.
І все ж, як зазначає Кампанія за природу, на даний час світ витрачає на відеоігри щорічно більше, ніж інвестує в захист природи. Уряди виділяють набагато більше на субсидування діяльності, яка шкодить планеті, ніж на діяльність, спрямовану на її підтримку. Навіть "заблокований" світ видобуває природні ресурси зі швидкістю, що перевищує їх можливості до відновлення.
Останні наукові дослідження свідчать, що нам потрібно захистити 30 % суші і океанів планети до 2030 року, щоб зупинити втрату біорізноманіття, і нам потрібно обмежити глобальне потепління до 1,5 ° C, щоб зберегти планету придатною для життя. Ми також знаємо, що у нас є короткі часові рамки, щоб перетворити спосіб життя до більш сталого, але зрозуміти з чого почати перетворення може бути важко в розпал кризи.
Хороша новина полягає в тому, що існують вагомі економічні обґрунтування для необхідності цих змін. Вигоди від інвестування в охорону природи перевищують витрати щонайменше в п'ять разів, при цьому дивіденди включають захист від паводків, забезпечення чистою водою, збереження ґрунту та уникнення викидів вуглецю. Очікується, що додатковий захист призведе до збільшення в середньому 250 мільярдів доларів економічного виробництва та 350 мільярдів доларів до покращення екосистемних послуг щороку.
У нас є інструменти для досягнення "зеленого" відновлення, в тому числі шляхом трансформації підходів “як завжди” у позитивні. Сюди входить перехід від викопного палива до відновлюваної енергії; від вирубки лісів до сталого управління лісами; і від промислової моделі з великою кількістю відходів, до тієї, яка краще управляє нашими ресурсами для всього суспільства.
Така зміна можлива. У Коста-Ріці в 1970-х роках володіння лісами оподатковувалось, і це дуже стимулювало людей використовувати свої землі в комерційних цілях, таких як скотарство або видобуток деревини. Сьогодні через програму платежів за екосистемні послуги, підтриману Глобальним екологічним фондом, власники земель отримують компенсацію за те, що вони залишають ліси недоторканими, підтримуючи секвестрацію вуглецю, коридори дикої природи та екотуризм.
Забезпечення подібних стимулів, коли вони отримують широку підтримку, може також перетворити сільське господарство, рибне та лісове господарства світу на більш стале; змінити нестійкі моделі виробництва та споживання на зменшення відходів; і підтримати постійний розвиток у напрямку відновлюваної енергетики, електромобілів та зелених міст.
Поки економіка "оговтується" від коронавірусу, ми маємо можливість послабити тиск на планету та зменшити величезні ризики, які загрожують нашому майбутньому, такі які кліматичні зміни та втрата біорізноманіття.
З прикладом того, як відбувається відновлення екосистем у Коста-Ріці можна за посиланням (англійською мовою):